«Те, що ми бачимо в Україні, – це спроба стерти історію, культуру та спадщину. Україна – це війна за культуру».
Ранок 18 жовтня розпочався з лекції професора Яна Кайта у стінах Червоного корпусу, де вся зала була заповнена зацікавленими у тематиці збереження та роботи зі спадщиною. Детальніше про лекцію можна прочитати у репортажі Центру комунікацій університету – https://knu.ua/news/12952.
Після виступу та обговорення гострих питань, щодо культурної спадщини в період війни, була запланована поїздка північною частиною передмість Київщини, задля фільмування та фіксації пошкоджень завданих археологічним та архітектурним пам’яткам російським вторгненням. Команду сформували учасники Центру, наукові співробітники Інституту археології НАН України, студенти та викладачі КНУ імені Тараса Шевченка та аспіранти КМА: Павло Шидловський, Іван Зоценко, Віталій Лавров та Олександра Іванова. Команда відвідала різноманітні локації літописного міста Вишгород, Демидів, Демидівське городище та зруйновану дамбу, яка не дозволила росіянам у березні 2022 року просунутись до столиці. Проте у той самий час затоплення спричинені підривом дамби зруйнували пам’ятку раннього залізного віку.
Фото: Вид на затоплену пам’ятку раннього залізного віку, внаслідок підриву дамби у Демидові, Київської області.
Наступного дня наша команда поповнилася студенткою кафедри археології Любов Єреденко і ми вирушили на обстеження південних передмість Києва. Відвідали лінію укріплень, яка пролягала приблизно у однакових місцях у часи скіфів, Русі, ІІ світової війни та сучасної війни з Росією. Це спричинено особливостями ландшафту (дві річки – Ірпінь і Віта, які огинають Київ, утворюючи трикутник та є чудовим місцем для будівництва укріплень та оборони столиці).
Спершу ми відвідали давньоруське городище у Віті-Поштовій на якому були облаштовані бойові позиції у 2022 році, за супроводу Групи моніторингу археологічних ландшафтів. У стінках захисних споруд яскраво виднілись уламки посуду з кераміки, кістки та інший археологічний матеріал. Поряд з городищем розташований ДОТ часів ІІ світової війни, що підтверджує важливість розташування цієї точки для стратегічної оборони столиці. Згодом наша команда вирушила на Велике Ходосівське городище “Круглик”, в якому цікаво поєдналося городище скіфських часів та укріплені доти часів ІІ-ої світової війни. Адже ландшафт не сильно змінився за останні тисячоліття, тому локації що були зручними для спостереження та відбиття атак ворога тисячу років тому залишаються такими і дотепер.
Особливо цікавою локацію дня стали відвідини скіфських валів в районі Ходосівського археологічного комплексу, в певних місцях яких, українськими військовими були облаштовані захисні пункти задля оборони від російських загарбників. Цього літа Моніторинговою експедицію Інститут Археології та Північною постійнодіючою експедицією тут були виявлені поховання давньоруського часу у сучасних облаштованих спостережних пунктах.
Фото: Розчищення поховань давньоруського часу, врізаних у вал скіфського городища влітку 2023 року.
Фото: Сучасний стан скіфських валів у районі Ходосівського археологічного комплексу, жовтень 2023 року.
Наступною та наймасштабнішою локацією стало городище Тумащ. Уся територія городища перерізана численними фортифікаціями, окопами та бліндажами що сягають у глибину на понад 2,5 метри. Культурний шар, що прослідковується у стінках фортифікацій чітко репрезентується давньоруською керамікою XI-XII ст., кістками, печиною. Ця пам’ятка стала надзвичайно цікавою точкою нашої подорожі, адже дозволила цілковито уявити масштаб руйнувань внаслідок бойових дій по всій території України.
Фото: Городище Тумащ XI-XII століть.
Фото: Мапа подорожі півднем Київщини (авторства Любов Єреденко).
В наступний день, у супроводі співробітника Інституту археології НАН України Вячеслава Скорохода, було продовжено документування пошкоджень пам’яток Чернігівської області та почався з самого міста Чернігів. 
Перша половина дня була присвячена пам’яткам архітектури Чернігівської області, які були пошкоджені під час повномасштабного вторгнення росії, а саме Чернігівському драмтеатру та Церкві Покрови у Лукашівці. Закінченням дня стало знайомство з позитивним досвідом охорони археологічних пам’яток у місті Ніжин, Чернігівської області. Завдяки злагодженій роботі місцевих археологів, а саме Івана Кедуна, будівництво фортифікаційних споруд у перші місяці вторгнення було сплановано таким чином, аби обійти відомі археологічні пам’ятки та не зруйнувати їх окопами та бліндажами. Нами були оглянуті фортифікації, які захищали підступи до міста, а також городище літописного Уненіжа, пошкоджене внаслідок артилерійського обстрілу.
У підсумку даної серії поїздок у вільному доступі має з’явитися відео від професора Яна Кайта присвячене інформуванню американського суспільства про наслідки російської війни для України. А нам варто пам’ятати про важливість охорони власної культурної спадщини, адже втративши культуру ми втратимо свою ідентичність.
Фото: Пошкоджена,внаслідок артилерійського обстрілу, частина городища у місті Ніжин.
Фото: Команда поїздки у Національному музеї народної архітектури та побуту України.
