2019 CONF

Міжнародна конференція «Археологія та музеєзнавство в системі освіти і науки (Київ, 2019)

Абстракт конференції                                                                  Матеріали конференції

 

відбулась 24 та 25 жовтня в стінах головного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка на честь 75-річчя кафедри археології та музеєзнавства. Кафедра була заснована членом-кореспондентом Академії наук України Л.М. Славіним у 1944 році. Українська археологічна наука в ті часи, ще тільки «ставала на ноги», і основне її ядро гуртувалося навколо Університету. За роки свого існування, кафедра підготувала багато спеціалістів – співробітників Інституту археології НАН України, музеїв та пам’яткоохоронних установ, які досягли значних успіхів у вивченні і розробці майже всіх розділів археології та музеєзнавства в Україні і за її кордонами.

В роботі конференції взяли участь представники вітчизняних та закордонних освітніх і наукових закладів, музейних установ, заповідників та громадських організацій (https://doi.org/10.37098/LVA-2019-902:069). Окрім викладачів, студентів, аспірантів та співробітників Київського національного університету імені Тараса Шевченка, вагомий внесок у доробок конференції зробили представники таких вітчизняних інституцій як:

– Інститут археології Національної академії наук України;

– Національний Університет «Києво-Могилянська Академія»;

– Київський національний університет культури і мистецтв;

– Київський національний університет будівництва і архітектури;

– Одеський національний університет імені І.І. Мечникова;

– Одеський національний морський університет;

– Комунальний заклад «Заваллівський ліцей» Гайворонської районної ради Кіровоградської області;

– Національний музей історії України;

– Музей історії міста Києва;

– Археологічний музей Інституту археології НАН України;

– Археологічний музей Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

– Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник;

– Національний заповідник “Хортиця”;

– Державний Історико-культурного заповідник «Межибіж»;

– Вишгородський історико-культурний заповідник;

– Громадська організація «Спілка археологів України»

– Громадська організація «Центр палеоетнологічних досліджень»

– Громадська організація «Нова археологічна школа»

Гостями конференції були представники освітніх, наукових та музейних установ Азербайджану, Італії, Китаю, Латвії, Польщі, Франції, Швейцарії, серед яких:

– Інститут археологічних наук Бернського Університету (Швейцарія);

– Факультет архітектури Краківського технологічного університету (Польща);

– Факультет гуманітарних наук Університету міста Феррара (Італія);

– Національний музей історії Азербайджану Національної академії наук Азербайджану;

– Національний природничий музей в м. Париж (Франція);

– Національний історичний музей Латвії;

– Центр наукової спадщини при Президіумі Національної академії наук Азербайджану.

Під час проведення конференції, було виокремлено дві секції: «Археологія в системі освіти та науки» та «Музеєзнавство в системі освіти та науки» відповідно. На секцію відводився день, що дозволяло надати слово всім доповідачам та запрошеним гостям (http://vovkcenter.org.ua/uk/2019/11/18/2019-conf/ ).

Перший день розпочався з пленарного засідання, де з привітальним словом виступив декан історичного факультету професор Іван Патриляк. Далі слово перейняв завідувач кафедри археології та музеєзнавства професор Ростислав Терпиловський з доповіддю про розвиток археологічної науки в Київському Університеті та сучасні проблеми та виклики що постають перед археологами і музеєзнавцями в закладах вищої освіти. Наступним доповідачем був доцент Євген Синиця з доповіддю «Криза, як можливість», у якій розповів про становлення археології та музеєзнавства в Україні, подальший розвиток та перспективи цих галузей в сучасних умовах. Вікторія Ловак («Виклики для сучасного музею: зрозуміти та підготуватись»), наголошувала, що музей, у класичному його розумінні, не є актуальним і потребує змін. Вище згадані доповіді можна звести до спільного: наше суспільство знаходиться на порозі змін у всіх сферах життя, включно з наукою. Ми переходимо до курсу інновацій та розвитку, розширюємо інформаційні потоки та сферу знань. Відповідно, тема конференції прямо перепліталась із сучасними проблемами у науці, яка вимагає змін у підходах до вищої освіти та підготовки фахівців, включаючи майбутніх дослідників. Отже, сьогодні, як ніколи раніше, науково-технічний прогрес і швидке впровадження науки в повсякденне життя вимагають від молодого дослідника не тільки хорошої академічної підготовки, а й практичних навичок.

Під час роботи археологічної секції було заслухано низку доповідей, що були присвячені актуальним питанням дослідження та викладання археологічної науки. Серед доповідей, значний інтерес викликали презентації, пов’язані з роботою археологічних польових шкіл, центрів, археологічних гуртків, зокрема:

– Центру підводної археології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (К. Валентирова, М. Тимошенко);

– Межиріцької міжнародної археологічної літньої школи (П. Шидловський, С. Пеан, О. Цвіркун, Б. Мамчур, М. Чимирис, Д. Смірнова);

– Експериментально-трасологічної лабораторії на базі Меджибізького заповідника (С. Рижов, В. Степанчук, О. Науменко, В. Ветров, О. Погорілець);

– дитячих та юнацьких археологічних шкіл та гуртків (О. Тубольцев, С. Радченко, О. Пересунчак).

Окремий блок доповідей було присвячено розвитку методів та сучасним дослідженням археологічної спадщини, музейним археологічним колекціям (Яневич О., Андрійович М., Пічкур Є., І. Чечуліна).

Другий день повністю був присвячений музейній справі, де піднімались такі питання, як:

• Музей сьогодні, який він?
• Музеї вищих навчальних закладів;
• Проблеми викладання музеєзнавства у вищих навчальних закладів;
• Поповнення джерельної бази музеїв;
• Пам’яткознавство в Україні та світі.

Доповідачами були працівники музеїв та заповідників (Ліза Маркіна, Анна Яненко, Анна Філіпова, Любов Самойленко), які на практиці стикаються з вище згаданими проблемами.

Серед доповідачів можна виділити «молоде покоління» археологів та музеєзнавців (Марта Андрійович, Катерина Валентирова, Діана Дудник, Дмитро Дяченко, Ліза Маркіна, Олександр Науменко, Діана Смірнова, Марія Тимошенко, Остап Цвіркун, Ірина Чечуліна, Маргарита Чимирис,), чиї доповіді відзначались високим рівнем наукової актуальності.

Доповіді іноземних учасників були присвячені історії становлення археології, музеєзнавства та пам’яткознавства у їхніх країнах: Артурс Томсон (Рига), Домініка Кушнеж-Крупа (Краків), Лі Шуан, Чан Пен (Пекін), Эмин Вагиф оглы Мамедов, Земфира Али гызы Гаджиева, Наргиз Айдын гызы Алиярлы (Баку).

В рамках проведення конференції для учасників було проведено екскурсії до Зоологічного, Археологічного музеїв та Музею історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Завершував конференцію Круглий стіл присвячений актуальним питанням викладання археології та музеєзнавства, на який було запрошено студентів та викладачів історичного факультету Університету.

В ході конференції було обговорено низку важливих і актуальних питань, що постають перед університетами та науковими установами (інститути, наукові центри, музеї, бібліотеки). Наголошувалось на актуалізації інновацій у сфері діяльності цих установ: у подачі навчального матеріалу, у підходах до підготовки кадрів; у змінах в музейних концепціях та формах, що сприятиме модернізації вище згаданих інституцій. Важливим моментом є залучення широкого кола молодих спеціалістів та випускників до освітньо-наукової «дискусії», що демонструє позитивні тенденції змін.

Серед результатів роботи конференції, найголовнішими є рішення поглиблювати співпрацю між музейними установами та закладами вищої освіти у дослідницькій і освітній діяльності, впроваджувати інноваційні практики в археологічній, музейній та пам’яткоохоронній сферах у навчальний процес, розвивати систему обміну інформацією в галузі збереження культурної спадщини на національному та міжнародному рівнях.

Новий номер наукового журналу VITA ANTIQUA буде включати в себе частину матеріалів, які були оприлюднені в доповідях на міжнародній науковій конференції «АРХЕОЛОГІЯ ТА МУЗЕЄЗНАВСТВО В СИСТЕМІ ОСВІТИ І НАУКИ».

VITA ANTIQUA

Текст: Маргарита Чимирис