Одним із перших кроків до створення східноєвропейської мережі для вивчення доісторичних суспільств та процесів неолітизації стало проведення міжнародної наукової конференції «Людина та ландшафт: Географічний підхід у доісторичній археології» в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, яка відбулася в рамках програми SCOPES NEENAWA та підтримана посольствами Швейцарії та Франції в Україні.
Завдяки ініціативі кафедри археології та музеєзнавства історичного факультету Київського національного університету та Центру палеоетнологічних досліджень створено Організаційний комітет конференції, до складу якого входили викладачі та працівники кафедри:
Голова Комітету – проф. Ростислав Терпиловський, завідувач кафедри
Секретар – доцент к.і.н. Павло Шидловський;
Керівник археологічного музею Київського національного університету імені Тараса Шевченка Любов Самойленко;
а також аспіранти та студенти О. Лизун, І. Радомський, Є. Слесарєв, Д. Желага, А. Вірцан
Для участі в конференції були запрошені фахівці університетських центрів та наукових установ Швейцарії, Франції, Бельгії, Польщі, Білорусі, Грузії та ряду наукових та навчальних закладів України.
Теми, які були висвітлені на конференції, висвітлюють питання взаємодії довкілля та суспільства доісторичного віку: клімат і ландшафт, природні ресурси, флору та фауну як фактори розвитку людської культури на території Європи. Проблеми хронологічно охоплюють період від палеоліту – до епохи бронзи.
Теорія, методи та історія просторової археології.
Взаємодія природи та суспільства в доісторичний вік:
– товариства мисливців-збирачів палеоліту;
– культурне пристосування до природних умов мезоліту;
– розповсюдження репродуктивних форм господарства в неоліті – халколіті;
– розвиток сільськогосподарських та скотарських культур доби бронзи.
Місцева група в природному середовищі (поселення, житла, культура побуту)
Виступи та доповіді на конференції були розділені на три секції, а саме:
Розділ 1: Історія, теорія та методи просторової археології
Розділ 2: Взаємодія природи та суспільства в плейстоцені
Розділ 3. Культурна адаптація до природних умов раннього голоцену
Конференція супроводжувалася виставкою археологічних матеріалів із колекцій кафедри археології та музеєзнавства в Археологічному музеї університету.
Також відбулася презентація книги, виданої спільно з проектом NEENAWA в рамках бібліотеки VITA ANTIQUA:
Шидловський П.С., Лисенко С.Д., Кириленко О.С., Сорокун А.А., Пічкур Є.В. Первісна археологія Нижнього Подесення. – Київ, 2016. – 344 с.
Колективна монографія «Первісна археологія Нижнього Подесення»
Міжнародна конференція «Людина та ландшафт» стала першим кроком до інтеграції національних досліджень у загальний європейський простір, де відображені завдання, поставлені організаторами:
– подолання дискретності сучасної науки, стриманої в рамках офіційних установ і через високу спеціалізацію досліджень, наука стає все більш ізольованою від суспільства;
– впровадження інтегрованого підходу до вивчення історичних подій з використанням різних методів природничих та гуманітарних наук (археологія, етнологія, геологія, екологія тощо);
– проводити комплексні дослідження стародавніх суспільств, щоб продемонструвати взаємозв’язки між людськими спільнотами та навколишнім середовищем на різних етапах історичного розвитку. Основним джерелом таких досліджень є аналіз життєвих решток життєдіяльності стародавніх суспільств у зв’язку з етнографічними спостереженнями та вивченням давніх екосистем.
Тези доповідей учасників конференції були опубліковані окремим виданням із серії бібліотеки VITA ANTIQUA:
Міжнародна наукова конференція «Людина та ландшафт: Географічний підхід в доісторичній археології» (3 – 5 лютого 2016 р., Київ, Україна): Тези. – Київ: 2016. (Бібліотека Vita Antiqua). – 94 с. Ред .: П. Шидловський, Ю. Слісарев, О. Лизун, І. Радомський, А. Вірцан.
За матеріалами конференції були опубліковані матеріали:
Людина та ландшафт: доісторична археологія Східної Європи. – VITA ANTIQUA, №9. Збірник наукових праць. – Київ: 2017. – 282 с.
