У межах реалізації Центром палеоетнологічних досліджень програми Преісторія у проєкті UHGI наближається до завершення один з наразі ще не видимих, але дуже важливих етапів нашої роботи: відбір археологічних зразків для датування та ДНК аналізів.
На сьогодні, найбільш популярним методом датування є радіовуглецевий аналіз, або ж C14. Це метод визначення віку органічних матеріалів, що базується на вимірюванні розпаду нестабільного ізотопу вуглецю. Він дозволяє встановити абсолютний вік знахідки з точністю до кількох десятиліть і є «золотим стандартом» для побудови хронології преісторичних періодів.
Ефективність аналізу безпосередньо залежала від якості матеріалу. Для радіовуглецевого аналізу командою молодих дослідників проекту відбиралися відносно цілі та щільні елементи скелета із високим рівнем збереженості органічної фракції (колагену). Також для датування відбиралися й зразки вугілля та зерна з різних досліджуваних пам’яток.
Фан-факт: якихось 20 років тому, щоб отримати результати потрібно було пожертвувати великою кісткою, або її частиною (пр. 500-1000 гр.), в той час, як нові зразки не перебільшували 20-30 гр.
Для виділення давньої ДНК пріоритет надавався анатомічним ділянкам із максимальною щільністю кісткової тканини, де руйнування біомолекул мінімальне — переважно елементи черепа (зокрема, кам’янистій частині скроневої кістки) та зубам. Аналіз ДНК це про дослідження генетичного матеріалу, вилученого з решток організмів. Отримані результати дозволять реконструювати міграційні процеси, спорідненість, генетичні лінії та навіть хвороби людей минулого.
Загалом для досліджень було сформовано вибірку, що включатиме кілька сотень зразків для радіовуглецевого датування та кілька десятків для секвенування давньої ДНК.
Радіовуглецеве датування (C14) забезпечуватиме Лабораторія радіовуглецевого аналізу методом AMS Бернського університету (Швейцарія). Цим процесом зі сторони нашої команди курує професор Альберт Хафнер. Палеогенетичний аналіз (aDNA) виконуватиметься у лабораторії Девіда Райха/David Reich Lab (Гарвардський університет), яка є одним із глобальних лідерів у сфері вивчення геному давнього населення. Цим процесом у нашій команді курує Інна Дмитрівна Потєхіна.
Отриманий масив абсолютних дат та генетичних даних дозволить вийти на якісно новий рівень інтерпретацій. Кінцева мета цих досліджень — не просто верифікація локальних хронологічних схем, а повноцінне інтегрування преісторії та історії України у загальносвітовий історичний та еволюційний контекст. Ми вдячні проекту Українська історія: глобальна ініціатива за можливість настільки цілісно досліджувати преісторію України для написання наших дослідницьких текстів в межах проєкту. Тож, слідкуйте за перебігом подій та майбутніми результатами!
А на світлинах ви можете побачити робочі моменти по відбору та пакуванню зразків для подальших лабораторних аналізів нашою командою молодих дослідників!
#uhgi #global_initiative #глобальна_ініціатива
