АрхеоЛадшафти

Група по моніторингу археологічних ландшафтів

Військові конфлікти завжди спричиняють непоправну шкоду природі та культурі, що відображається у екологічній та гуманітарній катастрофах, знеціненні людського життя, знищенні культурного надбання. В час війни культурна спадщина стає одним з найуразливіших сегментів суспільного буття. Одним з наріжних аспектів російської агресії на мирні міста і села України є не тільки намагання заволодіння територією та підкорення людей, але й знищення нашої ідентичності. В такому разі об’єкти історичної та культурної спадщини стають особливою ціллю для атак з боку ворожих військ.

Разом з тим, наслідки бойових дій виявляються особливо нищівними для об’єктів археологічної спадщини, з огляду на не відновлюваність археологічних пам’яток, нерозривний зв’язок цих об’єктів з ландшафтом та екологічним середовищем, загальнолюдським характером інформації, що може бути отримана при дослідженні. Внаслідок неспровокованої агресії з боку російської федерації, ми є свідками масштабних руйнувань історичних ландшафтів, зазнали пошкоджень тисячі археологічних пам’яток, які перебували у процесі дослідження або ще навіть не були відкритими.

Наразі діяльність з охорони культурної спадщини в Україні спрямована в основному на «видимі» об’єкти спадщини, такі як архітектурні пам’ятки та об’єкти монументального мистецтва. Натомість моніторинг стану об’єктів археологічної спадщини зустрічає певні труднощі. Їхній пошук та розпізнання значно складніший, адже вони існують «непроявленому стані»; через це переважна більшість археологічних об’єктів не занесена до списків пам’яток культурної спадщини, а до територій не застосовується необхідний комплекс пам’яткоохоронних заходів. Специфіка археологічних пам’яток полягає в тому, що їхнє виявлення часто безпосередньо пов’язане з подіями катастрофічного характеру, а в даному випадку – руйнуванням ландшафтів внаслідок воєнних дій.

Виклики для археологічної спадщини в час війни

Найбільш значимі, домінуючі утворення історичного ландшафту зазнають найбільшої шкоди з огляду на активне використання зручних локацій для будівництва сучасних вогневих та захисних пунктів. Серед значних викликів для української археології слід назвати використання археологічних пам’яток в якості воєнних об’єктів, незаконні розкопки на окупованих територіях, розграбування регіональних музеїв та збільшення продажу археологічних предметів. Під час російського нападу та окупації частини території України особливо активізувалась діяльність злочинних груп, метою діяльності яких є незаконне отримання археологічних предметів з наступним продажом та наповненням приватних колекцій як в Україні, так і за кордоном.

Серед основних чинників, що негативно впливають на стан археологічної спадщини слід назвати:

– руйнування, пов’язані з безпосереднім веденням воєнних дій (бомбардування, ракетний та мінометний обстріл), що призводить до значних ландшафтних перетворень;

– руйнування, пов’язані з облаштуванням воєнних об’єктів (бліндажі, вогневі точки, спостережні пункти, окопи тощо), що призводить до руйнації пам’яток або їхніх частин;

– руйнування, пов’язані з використанням археологічних пам’яток (курганів, валів, ровів, городищ) в якості сучасних воєнних об’єктів;

– руйнування, пов’язані з нелегальними розкопками археологічних пам’яток з подальшим грабунком цих об’єктів, незаконне вилучення археологічних предметів з контексту;

– руйнування пов’язані з грабунком археологічних колекцій під час воєнних дій;

– акти вандалізму.

3_chern_r

Чернігів, Шестовицький могильник Х-ХІ ст. «Князівський» курган пошкоджений внаслідок бомбардування. Березень, 2022. В результаті масованих обстрілів Чернігова постраждала середньовічна архітектура часів Київської Русі, культові споруди та значна кількість археологічних пам’яток в самому місті та на околицях.
Фото Сергій Тарабари

Слід наголосити, що дії, які призводять до руйнації історичних ландшафтів ведуться з обох сторін. Однак, з причини того, що Україна є стороною, яка захищає свою територію і населення мирних міст та сіл, російська сторона визнається такою, що несе повну відповідальність за шкоду та втрати культурної спадщини.

З огляду на:

– значні зміни історичного ландшафту спричинені руйнуваннями під час ведення військових дій;

– спричинення значної шкоди заповідним та охоронюваним археологічним територіям внаслідок пересування важкої техніки та прокладанням воєнної логістики;

– переміщення ґрунту під час встановлення оборонних, фортифікаційних споруд, спостережних та вогневих пунктів;

– значну шкоду внаслідок бомбардувань та ракетних обстрілів практично по всій території України;

– посилення діяльності мародерських та грабіжницьких груп по відношенню до предметів археологічної спадщини;

– підвищення попиту на археологічні предмети з України на грабіжницьких форумах та в соціальних мережах в час ведення війни;

– потенційної загрози археологічним об’єктам, що перебувають в «сірій зоні» та на окупованих територіях;

– практичної відсутності контролю за станом пам’яток з боку державних органів виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини та бездіяльності відповідних структур;

– невідкладності питання забезпечення моніторингу стану збереженості археологічної спадщини та запобігання розкрадання археологічних предметів в умовах війни

Пропонується:

В якості додаткової та необхідної вимоги до оголошеного воєнного стану пропонується посилити контроль за нерухомими об’єктами та рухомими предметами археологічної спадщини.

З причини недієвості та повільності прийняття невідкладних рішень з порятунку об’єктів археології в рамках існуючих державних пам’яткоохоронних органів, вважаємо за необхідне створення міжгалузевої групи, яка була б наділена низкою необхідних повноважень для ведення моніторингу, запобігання руйнації та припинення злочинної діяльності по відношенню до рухомих та нерухомих об’єктів археологічної спадщини, а саме:

– моніторинг земляних робіт під час та після спорудження фортифікаційних та військових споруд, комунікацій з огляду на можливість виявлення невідомих археологічних об’єктів;

– моніторинг стану збереженості відомих археологічних об’єктів з метою фіксації ступеню пошкодження внаслідок військових дій;

– моніторинг незаконної діяльності, пов’язаної пошуком археологічних предметів, які проводяться без відповідних дозвільних документів;

– виявлення фактів незаконного обігу археологічних предметів та предметів старовини.

Актуальне питання організації діяльності по моніторингу стану археологічних об’єктів на звільнених територіях потребує значних організаційних та правових засад. Діяльність в цьому напрямку зустрічає низку труднощів пов’язаних з небезпекою перебування поблизу воєнних об’єктів та в зонах близьких до воєнних дій, ускладненим доступом до об’єктів археології, які можуть використовуватись в якості воєнних об’єктів, можливістю виявлення нових об’єктів археології внаслідок ландшафтних перетворень, що сталися під час воєнних дій. Моніторинг історичних ландшафтів на щойно звільнених територіях повинен відбуватись з присутністю воєнізованої охорони, вибухотехнічних служб, саперів, разом з організацією відповідного рівня безпеки.

На відміну від інших об’єктів культурної спадщини, моніторинг археологічної спадщини в час війни значно ускладнений, адже вимагає не тільки фіксацію зовнішніх пошкоджень, але і отримання інформації через дослідження фактів руйнації культурних шарів, що передбачає безпосереднє перебування дослідників на території пам’ятки, проведення необхідних стадій археологічного дослідження та наукової інтерпретації отриманих даних. В зв’язку з чим слід констатувати, що тільки команда професійних археологів, які володіють достатнім досвідом польових досліджень та необхідним знанням для культурно-хронологічної атрибуції пам’яток, буде здатна провести фіксацію пошкоджень та встановити ступінь збереженості конкретних археологічних об’єктів.

Через вищезазначені причини, представниками низки наукових, освітніх, музейних установ та громадських організацій було вирішено створити робочу групу (ГМАЛ / ALMG), метою діяльності якої б стало виявлення, фіксація та дослідженням зруйнованих внаслідок військових дій археологічних об’єктів та територій та формування бази даних по ним.

До складу робочої групи увійшли археологи та пам’яткоохоронці, з таких організацій:

Результатом діяльності цієї групи є розробка інтерактивної анкети, мета якої є фіксація руйнацій на об’єктах археологічної спадщини безпосередньо в полі, для створення бази даних та карти руйнацій археологічних об’єктів та територій. Слід звернути увагу, що фіксація руйнацій пам’яток внаслідок агресії повинна проходити не тільки на територіях де відбувались воєнні дії, але на всій території України. Важливим є виявлення не тільки пошкоджень внаслідок бомбардувань, ракетних та мінометних обстрілів, але і пошкоджень внаслідок фортифікаційних, шляхових, будівельних робіт, пов’язаних з організацією оборони в тилу. Цю діяльність слід започатковувати практично зараз, під час процесу звільнення територій від загарбників з метою найповнішого аналізу зруйнованих ділянок ландшафту, нових археологічних знаходжень та майбутньої оцінки втрат та збитків завданих археологічній спадщині внаслідок війни.

Археологія має значення

Археологічна спадщина має особливий статус через крихкість і не відновлюваність носіїв інформації з одного боку, і через відсутність достатньої прогнозованості результатів з іншого боку: кожне археологічне дослідження – це зустріч із невідомим, яке може значним чином вплинути на наше розуміння багатоманітності людської поведінки в її антропологічній єдності.

Відношення до об’єктів археології, які часто позбавлені відповідного етнічного чи національного значення, є «лакмусовим папірцем», тестом на цивілізованість, що виражається в толерантності та повазі до «інших» культур. Археологічне знання є потужним інструментом у боротьбі за раціональність, проти ксенофобії, клерикалізму та ідей національної виключності.

Боротьба українців за незалежність та власне майбутнє є, в тому числі, і боротьбою за гуманістичні цінності, серед яких особливого значення є повага до культурної та природної спадщини людства.