Цьогоріч, під час проведення стаціонарних археологічних досліджень Межиріцькою експедицією, була проведена також низка розвідок Канівщиною. Одна з таких – розвідка у серпні 2025, на території багатошарової пам’ятки Лука-Могилки, розташованої поблизу села Лука на березі річки Рось, в урочищі Могилки.
Артефакти, знайдені під час розвідки, пов’язані з періодами неоліту (дніпро-донецька культурно-історична спільність), енеоліту (трипільська культура), бронзової доби (культурне коло Бабино), раннього залізного віку (чорноліська культура та скіфський час), культурами ранніх слов’ян та пізнім Середньовіччям.
Основним фокусом було дослідження залягання та потужності культурних шарів в місцях скупчення матеріалів неоліту. В результаті шурфування було накопичену значну кількість фрагментів кераміки, решток тваринних кісток, виробів з кременю і, що є особливо цікавим – решток людських кісток. Задля майбутнього датування також було відібрано зразки вугілля в нижніх горизонтах шурфів. Зразки з цьогорічних шурфувань ще восени були відправлені до лабораторій Берну та Цюриху, звідки ми найближчим часом очікуємо отримати результати С14 аналізу. Датування матеріалів з розкопок є одним з важливих напрямків проекту Українська історія: глобальна ініціатива, в рамках якого ми й проводили цьогорічні дослідження.
Перший шурф, глибиною до 90 см, мав щільний шар з мушель – в основному роду Helix. Подібні скупчення відомі як «раковинні кучі», присутні також на інших пам’ятках неоліту України. Подібні об’єкти можуть бути результатом використання давнім населеннях сухопутних молюсків (равликів) в різних цілях – поїдання чи як їжу для тварин. Наразі складно сказати чи неолітичне населення урочища Могилки практикувало тваринництво, але воно точно виготовляло кераміку.
Обидва шурфа (другий глибиною до 130 см) мали, як мінімум, декілька об’єктів, заповнення яких містило кераміку, вироби з кременю та рештки вугілля.
На керамічних фрагментах присутні орнаменти в вигляді зубчатого штампу, прокреслених та прогладжених ліній. Орнаментація та характер тіста з домішками рослин свідчать про належність артефактів до києво-черкаської групи дніпро-донецької культурно-історичної спільності. Деякі фрагменти, які потребують подальшого дослідження, можуть бути пов’язані з впливами буго-дністровської неолітичної культури.
Не дивлячись на незначну кількість виробів з кременю серед них присутні знаряддя праці, а саме трапеції, які могли використовуватись як для полювання, так і обробки матеріалів.
Варто відмітити знахідки дрібної керамічної пластики – двох фігурок – які належать до канівської групи трипільської культури. Одна з них є очевидно фрагментом антропоморфної фігурки, але другий артефакт є складнішим в інтерпритації через стан збереженності.
Серед учасників розвідувальної групи були волонтери з кафедри археології та музеєзнавства, співробітники кафедри, Мартін Гусак та Клавдія Шарапова, а також співробітник Інституту археології НАН України – Валерій Манько. Матеріали розвідки наразі продовжують досліджувати вже в лабораторних умовах, як в Україні, так і закордоном.
Розвідки проводилися в рамках у рамках реалізації дослідницької програми “Преісторія” та участі Центру палеоетнологічних досліджень у проекті “Українська історія: глобальна ініціатива”.
