У серпні 2025 року, в межах проєкту «Ukrainian History Global Initiative / Українська історія: глобальна ініціатива», було проведено дослідження багатошарового поселення Гард-1. Миколаївська археологічна експедиція Інституту археології, яка проводила дослідження, працювала у наступному складі: вчений секретар Інституту археології Сергій Теліженко (керівник експедиції), старший науковий співробітник відділу археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я Валерій Манько, співробітник кафедри археології та музеєзнавства КНУ імені Тараса Шевченка, Мартін Гусак, Валерій Шкурченко (водій), Тетяна Шкурченко (лаборант), Валерія Теліженко (камеральна обробка виявлених матеріалів та їх графічне відтворення).
Поселення розташовується в нижній частині схилу правого берега р. Південний Буг. Східна частина поселення поступово розмивається водами Південного Бугу, а його значна частина (як досліджена так і недосліджена) знаходиться взагалі під водою, що є результатом підняття рівня води, спричиненого будівництвом гідротехнічних споруд. До 2023 року поселення досліджувалося Миколаївською експедицією ІА НАН України під керівництвом старшого наукового співробітника ІА НАН України М.Т. Товкайла (до цього експедицією керувала О.Г. Шапошникова). На денній поверхні пам’ятки й досі простежуються западини на місці минулорічних розкопів.
Основним фокусом досліджень цього року стали нижні шари культурних відкладень на глибині від 1,4 до 2,3 м. В межах цих відкладень було виділено 6 умовних горизонтів, які, за попередніми припущеннями можуть датуватися в межах 5800-5700 ВС.
Процес опрацювання виявлених артефактів триває, але вже на даному етапі, коли вже оброблено 1820 одиниць, можна припускати, що їх загальна кількість сягне понад 2000 одиниць. Основна маса артефактів представлена виробами з кременя. Первинна обробка кременевої сировини, яка, ймовірніше, походить з родовищ, розташованих неподалік, здійснювалася на місці, на що вказують нуклеуси, технологічні сколи та відходи виробництва. Розщеплення велося з метою отримання пластинчастих заготовок, серед яких відсоток мікропластин та пластинок є максимальним. З пластинчастих заготовок виготовлялися вкладні, поодинокі різці та метальне оснащення, представлене симетричними та асиметричними трапеціями. Аномальна велика кількість скребачок, здебільшого кінцевобічні або бічні, виготовлялися на округлих або овальних відщепах. Значна кількість скребачок у кременевому комплексі прямо вкакзує на основний характер діяльності населення, яке тут мешкало – обробка шкір тварин
Керамічний комплекс, який традиційно пов’язується з буго-дністровською культурою, представлений слабопрофільованими горщиками, орнаментованими відбитками зубчастого штампу або прокресленими лініями, які утворюють зигзаги, хрестоподібні елементи або трикутники із заповненим внутрішнім простором. Виявлений посуд в стилі культури Старчево-Кріш, декорований відбитками нігтів або з грубими, іноді хаотичними розчосами на зовнішній поверхні (так званий барботін). Вказаний посуд представлений поодинокими фрагментами майже у всіх горизонтах і його походження дають підстави припускати ймовірність контактів місцевих мисливців-збирачів з фермерськими колективами, найближчі поселення яких знаходилися близько 150 км на захід від Гарду. Також в горизонтах з 1 по 5 представлені уламки посуду, характерного для Трипілля А, а також азово-дніпровської культури маріупольської культурно-історичної області — його походження слід пов’язувати не лише з делювіальними переміщеннями ґрунту (поселення розташовується на схилі), але й з процесами біотурбації.
Фауністичний комплекс характеризується незначною кількістю подрібнених кісток тварин (в процесі обробки), часто з ознаками термовпливу, поодинокими кістками риби та подрібненими стулками прісноводних молюсків.
Одними з найцікавіших знахідок є рештки людських кісток – фрагменти нижньої щелепи, черепної коробки та окремі зуби. Подібні артефакти дозволять встановити не лише вік пам’ятки, але й дієту давнього населення та його походження.
За попередніми висновками можна зробити припущення, що поселення належало колективу мисливців-збирачів, якім була відома технологія виготовлення керамічного посуду. Ознак землеробства під час дослідження не виявлено. Для створення більш точної характеристики умов проживання давнього населення на Південному Бузі були відібрані зразки тваринних кісток та вугілля, знайденого в кожному з досліджених горизонтах.
Експедиція проводилася в рамках у рамках реалізації дослідницької програми “Преісторія” та участі Центру палеоетнологічних досліджень у проекті “Українська історія: глобальна ініціатива”.
