В понеділок о 15.30 за Київським часом, в Інституті палеонтології людини голова Центру, доцент Кафедри археології та музеєзнавства Павло Шидловський буде читати відкриту лекцію: “Mammoth hunters of Dniper basin“
Анотація:
Стоянки верхнього палеоліту в басейні Середнього Дніпра пов’язані з різними культурними та хронологічними явищами, тобто граветтом, епіграветтом та верхнім палеолітом. Частина епіграветських виробів відноситься до межиріцького типу обробки кременю і датується досить вузькими межами 17 – 15 тис. років тому. Проведений типолого-технологічний аналіз крем’яних комплексів дозволяє стверджувати єдність прийомів обробки в межах цього типу. Ці об’єкти мають різні функціональні та сезонні характеристики, що створюють унікальну можливість реконструювати певні аспекти життя, сезонний цикл рухливості, стратегію полювання угруповання в спільній екологічній ніші. Базові табори Межиріч, Добранічівка та Гінці функціонували переважно в холодну пору року, тоді як у теплу пору року спостерігалася більш висока активність, пов’язана на топографічно вищих ділянках рельєфу. Логістична модель річної мобільності передбачає наявність базових таборів у центрі пересування групи, у найбільш зручних місцях, з огляду на наявність природних ресурсів, з одного боку та короткочасних таборів, місць полювання, збору кременю. Просторовий розподіл об’єктів типу Межиріч свідчить про наявність централізованої структури поведінки, яка проявляється на різних ієрархічних рівнях – на рівні поселення, житлової одиниці, базового табору та мікрорегіону. Поширення орнаментів із черепашок чорноморських молюсків свідчить про широкі обмінні операції та зв’язки між синхронними епіграветськими спільнотами – Межирічами, Мізином, Юдіновим.
Ключові слова: верхній палеоліт, східний епігравет, мисливці на мамонтів, стоянка, житловий масив.
