Межиріцька міжнародна археологічна школа: міждисциплінарні дослідження та реставрація стоянки мисливців на мамонтів (2017-2018)
П. Шидловський, С. Пеан, О. Цвіркун, М. Чимирис
Публікація містить результати досліджень, проведених при грантовій підтримці:
Держаного фонду фундаментальних досліджень за конкурсним проектом № Ф77/38811 «Межиріцька стоянка мисливців на мамонтів: археологічні дослідження та музеєфікація» (2017-2018 рр.) та
INQUA project 1804S «Mezhyrich International Archaeology Summer School, interdisciplinary study of an Upper Pleistocene site» (2018)
Серед верхньопалеолітичних археологічних пам’яток Східноєвропейської рівнини, особливо відомі стоянки із наземними житлами, з використанням кісток мамонтів у споруді, які датуються в межах 17-14 тис. років тому. В Україні було виявлено чотири такі стоянки: Мізин, Добранічівка, Гінці та Межиріч. Остання пам’ятка стала епонімною для виділення специфічного типу індустрії в рамках епігравету – vежиріцької культури – до якої відносяться стоянки як саме Межиріч, а також Добранічівка, Гінці, Семенівка І-ІІІ та Бужанка II.
Межиріч – це унікальний майданчик, як для проведення досліджень, так і для викладання природничих методів в археології. Культурні шари, розташовані на глибині 2,5-3 метри від сучасної поверхні добре збережені. Основні артефакти – це вироби з каменю та остеологічні артефакти з кістки, бивня мамонту та рогу. З часу свого відкриття у 1965 році на площі стоянки було виявлено чотири житла з використанням кісток мамонта у споруді, оточені археологічними об’єктами, які згруповані в чотири господарсько-побутові комплекси. Перше житло було реконструйовано академіком І.Г. Підполічком та виставлено у Національному науково-природничому музеї НАН України. Його цокольна частина складалась з 25 мамонтових черепів, які були оточені нижніми щелепами мамонтів, вставленими одна в одну. Четверте житло, відкрите в 1976 році, було частково розкопане і залишено на місці з метою майбутньої музеєфікації.
З 2010 року на пам’ятці працює українсько-французька експедиція під керівництвом П. Шидловського у співпраці з С. Пеаном. Дослідження зосереджуються на дослідженнях господарських ям та виробничих ділянок навколо жител №1 та №2. З метою визначення геологічних та хроно-стратиграфічні умов залягання культурних шарів були проведені міждисциплінарні дослідження, а саме: палінологічні дослідження, вивчення мікрофауни та вміст малакофауни, було проведено зооархеологічну інтерпретацію кісткового матеріалу ссавців та техніко-типологічний аналіз крем’яного комплексу.
Археологічні дослідження стоянки у 2018 р. проводились у рамках проекту Державного фонду фундаментальних досліджень № Ф77/38811 (2017-2018) «Межиріцька стоянка мисливців на мамонтів: археологічні дослідження та музеєфікація». За підтримки INQUA Project 1804S: Mezhyrich International Archaeology Summer School, interdisciplinary study of an Upper Pleistocene site (2018) було організовано Міжнародну археологічну літню школу для молодих науковців-археологів, зокрема студентів-магістрантів та аспірантів з таких установ України та Франції: Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету “Києво-Могилянська академія”, Інституту археології НАН України, Національного природничого музею (Париж, Франція).
В рамках міжнародної польової експедиції студенти змогли вивчити сучасні методи пов’язані з польовими роботами, аналіз та інтерпретацію матеріалів зі стоянок верхнього палеоліту: методи аналізу археологічних матеріалів, відбір проб, аналіз крем’яної промисловості, збереження та зберігання фауністичних матеріалів та міждисциплінарні аналізи включаючи геологію, зооархаологію та палінологію.
Учасниками були: Остап Цвіркун, Богдан Мамчур, Маргарита Чимирис, Marie Szegedi, Morgane Calligaro та студенти-магістри кафедри археології КНУ імені Тараса Шевченка (Вероніка Унгурян, Дмитро Дяченко, Вадим Чубатий, Надія Котова, Коваленко Марія, Назар Маланяк, Марина Костюк). Навчання у літній школі було організовано у формі лекцій та практичних занять. Курс лекцій був присвячений специфіці вивчення та фіксації археологічного матеріалу на граветськтих та епіграветських пам’ятках Європи.
Теоретичними знанням та практичним досвідом ділились:
– Павло Шидловський, доцент. Сфера досліджень: верхньопалеолітні стоянки у районі Київського Придніпров’я – Семенівський та Дивлинський палеолітичні комплекси, Сущанка І-ІІІ. Керівник Межиріцької експедиції. Спеціаліст у галузі техніко-типологічного аналізу крем’яних знарядь та економічної інтерпретації стоянок з мамонтовою фауною на території Середнього Придніпров’я. Презентації: «Технологічний аналіз крем’яних знарядь праці верхнього та фінального палеоліту Середньопридніпров’я» та «Межиріч в контексті Епігравету Східної Європи»
– Стефан Пеан, доцент, зооархелолог. Сфера жосліджень: стратегії існування палеолітичних мисливців Центральної та Східної Європи, зокрема поселення Межиріч, Семенівка І, ІІІ, Бужанка ІІ, Буран-Кая III. Фахівець з тафономічних аналізів та інтерпретації скупчень мамонта на верхніх плейстоценових місцезнаходжень. Презентація: «Методика археозоологічних досліджень плейстоценових пам’яток» та «Зооархологічне дослідження епігравететських та граветських стоянок Східної Європи»
– Денис Вєтров. Сфера досліджень: палеолітичні стоянки в районі Середнього Бугу. Фахівець у галузі типологічного аналізу крем’яних артефактів граветських комплексів. Презентація: «Гравет Південно-Східної Європи»
– Летісія Демей, PhD, зооархеолог. Сфера діяльності: вивчення поведінки людських груп, дослідження стоянок Східної Європи верхнього плейстоцену: методи відбору та збереження решток тварин; методи ідентифікації видів, тафономічні аналізи, етологічні та етнологічні дослідження. Презентація: «Статус мамонта серед людських груп Східноєвропейської рівнини під час останнього льодовикового максимуму»
– Лоран Крепін, PhD, зооархеолог. Сфера дослідження: вивчення поведінки існування на прикладі стоянок верхнього палеоліту Західної та Східної Європи з акцентом на тафономічні дослідження та співвідношення людини та тварини в палеолітичному суспільстві. Презентація: «Поточні дослідження верхнього палеоліт у Дордоні, Франція»
Археологічні дослідження пам’ятки полягали у продовжені робіт на ГПК 1 та ГПК 2, а також відновлення досліджень четвертого житла, що на сьогоднішній момент знаходиться всередині металевого ангару. Основна увага була зосереджена на проведенні робіт всередині четвертого житла, консолідації кісток, що складають житлову конструкцію та попередніх зачисток в межах траншеї 1992-1993 років (дослідження Н.Л. Корнієць).
Дослідження конструкції житла розпочалось з розчистки кісток – елементів конструкції від кісткової крошки та дрібних невизначених уламків. Весь матеріал з розчистки піддавався промивці з метою віднайдення дрібних предметів, виробів з кременю, та кісток дрібних ссавців. Паралельно із роботами розчистки, велися роботи по реставрації, склейці та укріпленню кісткових решток за допомогою клеючих сполук. Перед склеюванням кістки піддавались сухій очистці щітками, пензлями та стеками.
Під час зачистки у звітному році виявлено як кісткові рештки, так і крем’яні вироби, що походять з заповнення житла. В процесі дослідження траншеї, що розташована по довгій вісі у заповненні житла, виявлено дві функціонально різні ділянки обабіч центральної частини з залишками вогнища. Культурні рештки в південно-західній ділянці (анатомічні групи хутряних тварин, проколки) свідчать про проведення тут операцій по обробці хутра та шкіри, в той час як у північно-східній частині траншеї наявні яскраві свідчення проведення операцій по обробці крем’яної сировини та виготовлення знарядь праці. Загалом, наявність проведення цих дій всередині житла опосередковано свідчать про холодний період року. Але такий функціональний розподіл між різними секторами всередині житла може свідчити про наявність спеціалізованих виробничих ділянок на площі об’єкту.
Дослідження навколишніх об’єктів, а саме ділянки насиченого культурного шару та північного сектору ями №6 дозволило з’ясувати мікростратиграфічні особливості стоянки та зрозуміти динаміку розвитку поселення в часі. Так, встановлено, що пам’ятка мала як мінімум три етапи функціонування та з’ясовано, що другий господарсько-побутовий комплекс давніший за четвертий, пов’язаний з житлом №4.
Окремою частиною діяльності школи були екскурсії присвячені вивченню археологічного та палеоекологічного контексту Межиріча. Особливу увагу було приділено археологічній розвідці околиць, огляду колекцій плейстоценової фауни з фондів Національного заповідника «Тарасова гора» та Канівського історичного музею. Також була організована окрема екскурсія до музеєфікованих залишків епіграветської стоянки «Добранічівка».
В результаті роботи з фіксації був отриманий ряд яскравих артефактів – кісткових, крем’яних і тваринних залишків. Під час літньої школи учасники мали можливість взяти участь у дослідницькій роботі з інвентаризації, відновлення та графічного відображення виявлених артефактів.
Цей досвід дозволить молодим вченим проводити власні подальші дослідження. У майбутньому, використовуючи досвід проведення літньої школи, можна буде сформувати міжнародну фокус-групу, орієнтовану на з’ясування питань про культурно-хронологічну, сезонну та палеоекономічну інтерпретацію верхньопалеолітичних стоянок Середнього Придніпров’я.
https://www.academia.edu/37298933/Mezhyrich
https://www.academia.edu/37694538/Investigating
https://www.researchgate.net/publication/325579095_Mezhyrich
https://www.facebook.com/th.vovk.center/posts/1687118994730686?__tn__=K-R
https://www.inqua.org/media/uploads/5be05befb82c2_QP25-2.pdf
Публікації 2017-2018:
Дудник Д. Етапи дослідження Межиріцької стоянки // ЛЮДИНА ТА ЛАНДШАФТ : Первісна археологія Східної Європи, VITA ANTIQUA, №9. – К., 2017. – С. 69–80. DOI: 10.5281/zenodo.1220183.
Дудник Д.В. Проблеми та перспективи музеєфікації четвертого ГПК Межиріцької палеолітичної стоянки // Інтерпретація археологічних джерел: здобутки та виклики. Мат-ли наук. конф. – К.: ІА НАН України, «Стародавній Світ», 2017. – С. 23-26. DOI: 10.5281/zenodo.1690041.
Лизун О.М., Шидловський П.С., Цвіркун О.І. Нові верхньопалеолітичні місцезнаходження в Канівському Подніпров’ї // Археологічні дослідження в Україні 2016, – К.: ІА НАН України, 2018. – С. 295–298. DOI: 10.5281/zenodo.1257404
Нужний Д.Ю., Шидловський П.С., Лизун О.М. Семенівські верхньопалеолітичні стоянки в контексті епігравету Середнього Подніпров’я // Кам’яна доба України: Збірник наукових статей. — Вип. 17-18. — К.: Видавець Олег Філюк, 2017 .— С. 16–47. DOI: 10.5281/zenodo.1268742.
Семенова А.А. Історія та перспективи дослідження виробів з органічних матеріалів пам’яток межиріцького типу // Інтерпретація археологічних джерел: здобутки та виклики. Мат-ли наук. конф. – К.: ІА НАН України, «Стародавній Світ», 2017. – С. 27-29. DOI: 10.5281/zenodo.1690041.
Чимирис М.В. 2017. Костяная индустрия позднепалеолетического поселения Межирич: классификация изделий из кости // Sesiune nationalâ de comunicâri stiintifice studentegti : Çtiinje umanistice, 4-5 mai 2017 : Rezumatele comunicàrilor, Кишинеу, Молдова. – С. 97-100. DOI: 10.5281/zenodo.1795306.
Шидловський П.С., Лизун О.М. Ландшафтні зміни в Київському Подніпров’ї на межі плейстоцену-голоцену: археологічні свідчення // ЛЮДИНА ТА ЛАНДШАФТ: первісна археологія Східної Європи, VITA ANTIQUA, №9. – К., 2017. – С. 127-138. DOI: 10.5281/zenodo.1186886.
Шидловський П.С., Пеан С., Езартс П. та ін. Дослідження Межиріцької стоянки – 50 років по відкриттю // Археологічні дослідження в Україні 2016. – К.: ІА НАН України, 2018. – С. 299-301. https://www.academia.edu/36760446
Шидловський П., Синиця Є., Тарахан-Береза З. Археологічне минуле Канівщини // Тарахан-Береза З. Святиня : Чернеча гора та стародавній монастир Канівський. Науково-історичний літопис Чернечої гори – Черкаси: ІнтролігаТор, 2018. – С. 7-16. DOI: 10.5281/zenodo.1432771
Шидловський П.С., Цвіркун О.І., Федько В.Ф. Нові знахідки палеолітичної доби та питання палеогеографії Канівського Подніпров’я // Археологія, етнологія та охорона культурної спадщини південно-східної Європи : зб. наук. праць / відп. ред. О.В. Сминтина. – Одеса : ОНУ ім. І.І. Мечнікова, 2018. – С. 133-144. DOI: 10.5281/zenodo.1461715
Shydlovskyi P., Péan S., Crépin L., Tsvirkun O.I. 2018. Investigating a Prehistoric mammoth bone dwelling: from field and lab research to education. The INQUA Newsletter: Quaternary Perspectives, November 2018 – Issue №25(2), 18-19.
