На запрошення Центру палеоетнологічних досліджень ім. Хв. Вовка та за організаційної підтримки Віталія Рудя (ІА НАН України) та Слєсарєва Євгенія (КУБГ) 25 травня Кафедру археології та музеєзнавства КНУ відвідали колеги з міста Ясси, Румунія – Діана-Маріука Ворніку, науковий співробітник Інституту археології та Фелікс Тенкаріу – науковий співробітник Департаменту міждисциплінарних досліджень Університету «Александру Іоан Куза» міста Ясси.
Діана-Маріука прочитала цікаву лекцію про крем’яний інвентар Прекукутенських пам’яток з території Румунії, яку з задоволенням прослухали магістранти нашої кафедри, студенти спеціалізації «Американістика та європейські студії» та наші випускники. В ході лекції жваве зацікавлення викликали питання не тільки крем’яного виробництва, але і шляхів розселення прекукутеньців, зокрема їхньої появи на теренах України, а також соціальна інтерпретація деяких поселень цієї культури.
Після завершення лекції, обговорення продовжилось на кафедрі, де румунські спеціалісти ознайомились з крем’яними колекціями, зокрема з Бернашівки І (Трипілля А), яка є аналогом відомих прекукутенських пам’яток.
Напередодні також відбулась зустріч-семінар з двома доповідями у приміщенні Науково-дослідної лабораторії Археології Київського університету імені Бориса Грінченка на теми «A lithic perspective on the technological evolution of the human communities from west of Prut River in the 5th&4th millennia BC» та «Back to the roots. Rediscovering the Chalcolithic settlement of Cucuteni – Cetățuia: short retrospective of research, recent data, prospects for the future» в якій, окрім румунських гостей взяли активну участь дослідники трипільської культури – випускники нашої кафедри Євгеній Слєсарєв, Іван Радомський, Євген Пічкур, а також дослідники з Аспірантскької школи «Human development in Landscapes» (м.Кіль, Німеччина) – Роберт Хоффман та Людмила Шатіло.
Сподіваємось, що встановлення контактів з колегами з-за кордону допоможе у розв’язанні багатьох загадкових явищ нашої первісної археології у європейському контексті, зокрема такого процесу як виникнення Кукутень-Трипільського культурного комплексу. Також маємо перспективи в організації спільних польових та камеральних досліджень.
